Бактеріоз винограду (хвороба Пірса) - Хylella fastidiosa

   

    Захисні заходи від шкідливих об’єктів є одним з найважливіших чинників підвищення урожайності та поліпшення якості продукції. Своєчасність проведенння яких є успішними лише тоді, коли враховується реальна потреба їх застосування. З підвищенням температури повітря, зростає загроза поширення небезпечних шкідливих організмів. Маючи досвід в роботі, фахівці Державної установи «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» запрошують для проведення аналізу на виявлення збудника хвороби Бактеріозу винограду (хвороба Пірса) - Хylella fastidiosa, використовуючи  тест – систему на проведення імунофлуоресцентного методу (ІФ), допомагають садівникам у діагностиці хвороб плодових культур за допомогою сучасних методів аналізу та моніторингу. Патогенні комплекси мають суттєві відміни у різних регіонах, оскільки вони відрізняться як кліматичними умовами так і віком та станом багаторічних насаджень. Тому, для правильного контролю хвороб, досить важливим чинником є максимально точна діагностика хвороби навіть на початкових етапах інфекційного процесу. Без належного визначення етіології хвороби захисні заходи можуть стати марною витратою часу та грошей, що в свою чергу, призведе до подальших втрат урожаю.

Якщо схожі симптоми спостерігаються, обов'язково звертайтеся до Державної установи «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» за адресою: м. Вінниця, 4-й провулок Комарова 9, тел. (0432) 46-47-01, для встановлення факту зараження або його відсутності.

    Бактеріоз винограду (хвороба Пірса)  включено до Переліку регульованих шкідливих організмів списку    А-1,  що є відсутнім на території Україні, збудником якої є грам-негативна, патогенна бактерія Xylella fastidiosaWell et al.

Ураження серцевини деревини на саджанці горіха грецького

     Збудник уражує близько 359 видів деревних та трав'янистих рослин, що належать до 75 родин, серед них слива,  персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші, що становить високу загрозу що до її проникнення. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.

Найбільш характерними симптомами первинного прояву інфекції є опік листків. На початковій стадії помітне раптове висихання або «обпікання» (листя злегка жовтіє або червоніє по краях у білих і червоних сортів винограду відповідно). Згодом краї листка раптово сохнуть, біля відмерлої тканини утворюється хлоротична зона, тоді як інша частина листкової пластинки залишається зеленою. Засихання листків триває кілька днів або тижнів, залишаючи на них низку скупчених зон зміненого кольору і відмерлої тканини.

    Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в     рослинах.

Симптоми на виноградній лозі

На хворих кущах початок вегетації затримується. Найхарактерніші симптоми первинної інфекції хвороби - опік і побуріння частини листків винограду. Спочатку помітне раптове всихання частини зеленого листка, яка потім коричневіє, а тканина, що прилягає до неї, жовтіє або червоніє залежно від сорту винограду. Всихання листка триває, він зморщується та опадає, залишається тільки черешок. Уражені пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими, втрачають можливість прикріплюватися до опори. Ріст пагонів затримується, міжвузля скорочуються, влітку формуються жовті або світло-зелені плями, що з холодами темніють. У разі хвороби Пірса опадають квітки, зав'язі.

У наступні роки захворювання рослин розвивається повільно, на них утворюються хлоротичні пагони. Якщо симптоми вперше виявляють на пагонах наприкінці сезону вегетації, плоди передчасно забарвлюються до в'янення. На пізній стадії розвитку хвороби відмирає коренева система слідом за відмиранням надземної частини виноградного куща. Хворі кущі гинуть протягом одного-трьох років. Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком.

                                      

Збудник хвороби на оливковому дереві