Новини

Основні хвороби волоського горіха у Вінницькій області

Горіх волоський (грецький) Juglans regia L. ‒ одна із небагатьох рослин, у якої всі частини (від листків до коренів) використовуються в промисловості. Зрілі горіхи є продуктом харчування і високоефективним лікарським засобом. В його ядрах міститься 59-77% жирів, 10-22% білків, 6-16% вуглеводів, мікроелементи і практично весь комплекс відомих вітамінів. Із зрілих плодів і листків отримують каротин та ефірні масла, які використовуються в медицині.
Нині горіх волоський є цінною культурою в Україні, насадження якої становлять близько 20 тис. га. Основні площі горіхів (майже 40%) зосереджені в Чернівецькій, Івано-Франківській, Хмельницькій, Вінницькій областях і придністровських районах Тернопільської області, що зумовлено сприятливими тут ґрунтово-кліматичними умовами для їх вирощування.
 
Існує поширена думка, що горіх грецький не схильний до захворювань. Це пов’язано з відсутністю фітосанітарного контролю, обмеженою кількістю його промислових насаджень та просторовою ізоляцією дерев: 82,5 % вирощується у господарствах населення – це безсистемні насадження поодиноких або окремих груп дерев насіннєвого походження на присадибних ділянках, вздовж доріг, захисних смугах, парках тощо.
Однак, останнім часом до фахівців Вінницької обласної фітосанітарної лабораторії звертаються фермери та пересічні громадяни з проблемою поширення та шкодочинності хвороб горіха волоського, які призводять до значної втрати врожайності та якості плодів. На експертизу надходять рослини з різними симптомами захворювань, які важко виявити та ідентифікувати без проведення лабораторної діагностики.
 
Найбільш поширені хвороби волоських горіхів:
Бактеріоз грецького горіха ‒ небезпечне захворювання, збудником якого є бактерія Xanthomonas arboricola pv. Juglandis. Ця хвороба уражує всі надземні органи дерева: бруньки, листя, пагони, суцвіття та плоди. На листках волоського горіха інфекція проявляється у вигляді бурих некротичних плям, які пізніше набувають темно-бурого кольору, часто обмежені жилками, маслянисті, зі світлим ореолом. На стеблах помітні чорні, злегка вдавлені плями. У вологу погоду пагони згинаються і сохнуть. На молодих плодах з’являються димчасті плями, які буріють. Збудник проникає в плід і може зруйнувати серцевину. Збудник хвороби зимує у тріщинах кори та на заражених рослинних залишках і проникає в дерево волоського горіха через продихи або рани.
 
 
Антракноз (бура плямистість, марсоніоз) волоського горіха викликаний грибковим патогеном Gnomonia juglandis . Основна форма ураження – листя і плоди, рідше пагони. На листі волоського горіха з’являються світло-бурі, пізніше темно-коричневі плями, круглої чи неправильної форми різного розміру. Плями стають багаточисленними, збільшуються часто зливаються і руйнують всю листову пластину. Цей гриб також може вражати пагони, утворюючи подовжені коричневі плями, які викликають ракові виразки. Горіхи з хворих дерев зазвичай мають темну, непривабливу та зморщену м'якоть. Плоди зсихаються, унаслідок зневоднення втрачається маса ядра, частина з них передчасно опадає. Втрати врожаю можуть сягати понад 80%. Зимує збудник в опалому листі, в тріщинах на штамбі, порізах в стадії перитеціїв – плодових тіл, у яких утворюються весняні спори – аскоспори. Навесні, залежно від температури повітря в регіоні вирощування горіха (квітні-травні), відбувається масове дозрівання та розсіювання аскоспор. За сприятливих для розвитку хвороби умов (рясні дощі на початку літа) інтенсивність розвитку хвороби зростає.
 
 
Біла плямистість зустрічається на молодих саджанцях, здебільшого в розплідниках. Збудник – гриб Microstroma juglandis (Berl.) Sacc. Перші ознаки хвороби з’являються в середині травні. На верхній стороні листка ознаки хвороби проявляються у вигляді світло-зелених плям різного розміру, часто обмежених жилками. На плямах з нижньої сторони листка утворюється білий наліт гриба – прямостоячі, булавоподібні, одноклітинні базидії. Уражені тканини листка відмирають, та можуть загинути. Розвитку хвороби сприяє холодна та волога погода, а зимує гриб на опалому листі.
 
Бактеріальний опік плодових – збудник хвороби бактерія Erwinia amylovora, відноситься до карантинних організмів, обмежено поширених на території України. Збудником можуть бути уражені всі надземні частини рослини господаря. Хвороба розпочинається навесні із суцвіть і поступово переходить на гілки. Уражені молоді пагони та гілки в’януть, стають сухими, і відмирають і, в більшості випадків, кінчик пагона характерним чином загинається. На заражених листках з’являються некротичні плями, які починаються від краю листкової пластинки, потім листки скручуються, засихають, однак не обпадають. Уражені плоди стають коричневими аж до чорних, зморщуються і залишаються прикріпленими до дерева, набуваючи муміфікованого вигляду. Далі хвороба поширюється на більші гілки та на стовбур, викликаючи виразки різного розміру із яких може виділятися білуватий слизовий бактеріальний сік – ексудат, наявність якого є основною ознакою , що відрізняє бактеріальний опік від інших захворювань. Збудник зимує виключно в уражених рослинах-господарях на межі між хворою і здоровою тканинами.
 
Важливо! Оскільки симптоми можна сплутати з тими, що викликані іншими захворюваннями, а також існує ймовірність прихованої інфекції, виявлення має бути підтверджено лабораторними дослідженнями.
 
Варто зауважити, що небезпечним карантинним захворюванням, яке може пошкоджувати волоський горіх є Xylella fastidiosa - Бактеріоз винограду (хвороба Пірса), регульований шкідливий організм, відсутній на території України. У 2020 році кваліфіковані фахівці відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія не допустили надзвичайно небезпечну хворобу на територію України в партії саджанців грецького горіха, що надійшли на експертизу з Франції.
 
 
Цей факт вкотре підтверджує необхідність проведення фітосанітарної експертизи кваліфікованими фахівцями при купівлі саджанців та при виявленні симптомів хвороб, що описані раніше.
 
 
У разі виявлення регульованих шкідливих організмів просимо звернутися в Державну установу «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» за адресою: м. Вінниця, 4-й провулок Л. Каденюка, 9. тел. (0432) 46-47-01.