- виконання комплексу заходів, що спрямовані на охорону території України від занесення та інтродукції регульованих шкідливих організмів що становлять загрозу продовольчій безпеці та створюють негативний економічний вплив
- проведення фітосанітарної експертизи та лабораторної діагностики, ідентифікації шкідливих організмів;
- оцінки фітосанітарного стану рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання;
- вивчення видового складу, біології та екології регульованих та інших шкідливих організмів, розробка прогнозу їх поширення;
- участь у проведенні аналізу ризику шкодочинності виявлених організмів, розробка та надання рекомендацій по здійсненню заходів, спрямованих на їх локалізацію та ліквідацію;
- організація навчання працівників та надання фахових консультацій.

 

Відділ фітосанітарного моніторингу

 

   Головною передумовою інтегрованого захисту рослин є фітосанітарний моніторинг, який повинен представляти собою систему збору, накопичення, аналізу і використання фітосанітарної інформації з метою цілеспрямованого і оптимального проведення заходів захисту рослин.
Фітосанітарний моніторинг - це система спостережень і контролю поширення, щільності, інтенсивності розвитку та шкідливості шкідливих організмів.
   Головна мета фітосанітарного моніторингу, як і будь-якої програми спостережень, - отримати необхідну інформацію для складання прогнозів і сигналізації розвитку шкідливих організмів та прийняття рішення по проведенню захисних заходів.
Методи виявлення та обліку шкідників та хвороб.
   У міру збагачення знань і уявлень про шкідливі організми, цикли їх розвитку, шкідливі фази та характер пошкоджень відбувалось удосконалення методів їх виявлення та обліку, а також почали застосовувати для цього різні пристрої і прилади. Отже, існуючі методи виявлення та обліку шкідників і хвороб можна розділити на візуальні й приладні. Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин, інтенсивності ураження їх хворобами. У ґрунті визначають щільність шкідників, що зимують або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живлячись корінням, стеблами та іншими органами (бурякові довгоносики, колорадський жук, личинки пластинчатовусих і хлібної жужелиць, дротяники, гусениці озимої, інших підгризаючих совок та ін.), методом ґрунтових розкопок.